Будівництво на чужій землі
В Австрії діє принцип «superficies solo cedit» (Надбудова поступається землі). Усі речі (наприклад: будинок), які міцно з’єднані з землею, належать власнику забудованої ділянки. Однак при спорудах, які зводяться або були зведені на чужих ділянках, слід бути обережним. Без окремої угоди власник чужої землі також стає власником зведеної споруди. Вирішальним тут є добросовісність забудовника. Забудовник є добросовісним, якщо він помиляється щодо того, що має право будувати на чужій землі. Легка недбалість не шкодить добросовісності. Якщо власник землі нічого не знає про будівництво, він в принципі набуває споруду. Добросовісний забудовник має право на відшкодування корисних та необхідних витрат. За певних обставин він також зобов’язаний знести споруду, тобто усунути її. Однак існує виняток. Якщо власник землі знав про будівництво і не заборонив його негайно добросовісному забудовнику, забудовник може набути право власності на чужу ділянку. Власник землі може вимагати лише звичайну вартість ділянки. Якщо ж забудовник недобросовісний, зведена споруда переходить до власника землі. Забудовник має право на відшкодування витрат, але лише тих витрат, які переважно вигідні для власника землі. Забудовник також може бути зобов’язаний усунути споруду.
Щоб можна було набути забезпечену власність на споруду, зведену на чужій землі, австрійське право передбачає 2 конструкції: супередифікат та цивільне будівельне право.
Супередифікат
Супередифікат — це споруда, яка була зведена на чужій землі, але не повинна залишатися постійно. Супередифікати вважаються рухомими речами, навіть якщо за своєю природою вони кваліфікуються як нерухомі.
Як і при будівельному праві, власник землі відрізняється від власника речі. Зазвичай між власником землі та забудовником існує договір користування ділянкою з додатковим правом зводити на ділянці споруду. Однак це право обмежується тим, що будівля може залишатися на ділянці лише тимчасово, тобто не повинна залишатися постійно. Перший власник супередифіката набуває власність уже під час будівництва, депонування документа не потрібне. Коли супередифікат продається, продається лише він, а не ділянка. Тому додатково рекомендується окремий договір користування ділянкою. Власність набувається не шляхом внесення до земельної книги, а лише шляхом депонування документа.
Коли закінчується договір користування ділянкою, вирішальним є обставина, яка була узгоджена в договорі користування щодо супередифіката.
Будівельне право
Будівельне право — це речове, відчужуване та спадкове право мати споруду на або під поверхнею чужої ділянки. Це строкове право і може встановлюватися на строк не менше 10 років і не більше 100 років. При будівельному праві зведена споруда повинна залишатися постійно, тоді як при супередифікаті вона знову зноситься.
Власник землі надає особі право будувати на своїй ділянці. Будівельне право вноситься до аркуша C (аркуш обтяжень) та до аркуша B (будівельний реєстр). Власник землі залишається власником нерухомості, особа з будівельним правом має право зводити споруду на чужій ділянці, потім є власником цієї споруди та має право користування плодами ділянки. Зазвичай будівельне право надається за плату, тоді особа з будівельним правом повинна сплачувати так званий будівельний чинш власнику землі.
Після закінчення строку будівельне право припиняється, і зведена споруда переходить до власника землі. Однак він повинен, якщо інше не узгоджено договором, виплатити компенсацію у розмірі чверті вартості споруди. Будівельне право може також бути розірване за взаємною згодою.
Розірвання також можливе, якщо особа з будівельним правом заборгувала з будівельним чиншем принаймні за 2 послідовні роки або обидві сторони за взаємною згодою бажають припинити будівельне право.
