Оманливі комерційні практики, п. 1–14

Оманливі комерційні практики — це комерційні дії, за допомогою яких підприємство створює у клієнтів хибне враження і тим самим може спонукати їх до рішення, якого вони не ухвалили б за наявності правильної інформації. Це стосується не лише відверто неправдивих заяв, а й реклами, що приховує важливі обставини, перебільшує або подає їх так, що споживачі неправильно розуміють пропозицію. Особливо суворо UWG підходить до випадків так званого «чорного списку»: оманливі комерційні практики, перелічені в додатку до UWG, за будь-яких обставин вважаються недобросовісними. Додатково перевіряти, чи клієнта справді ввели в оману, там не потрібно. До них належать, зокрема, фальшиві знаки якості, приманювальні пропозиції, прихована реклама, нібито безкоштовні пропозиції, підроблені відгуки або неправдиве твердження, що продукт доступний лише дуже короткий час.

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

Значення у конкурентному праві

Оманливі комерційні практики належать до ключових заборон у конкурентному праві. Вони захищають насамперед споживачів, але також і конкурентів від недобросовісних конкурентних переваг. Той, хто рекламує неправдивими даними або замовчує вирішальну інформацію, цілеспрямовано впливає на поведінку клієнтів. Унаслідок цього виникають викривлені ринкові умови, адже вирішальним стає не кращий продукт, а вправніший обман.

Закон реагує на це особливо суворо. Випадки, врегульовані в «чорному списку» у додатку до UWG, вважаються автоматично недопустимими. Підприємствам за жодних обставин не дозволено застосовувати ці практики. Для постраждалих це означає: їм не потрібно спершу доводити, що когось справді ввели в оману. Достатньо того, що така дія має місце.

Типові цілі цих положень:

• Захист від обману в повсякденному житті, зокрема в рекламі, онлайн-пропозиціях або цінових акціях
• Забезпечення справедливих умов конкуренції між підприємствами

П. 1: Неправдиве твердження про членство в кодексі поведінки

Підприємства часто рекламують певні правила поведінки або галузеві стандарти, щоб сформувати довіру. Проблема виникає тоді, коли такої належності насправді немає. Саме тут застосовується п. 1 чорного списку.

Кодекс поведінки — це сукупність правил, яких підприємства добровільно дотримуються. До них належать, наприклад, настанови щодо якості, етичні стандарти або галузеві вимоги. Якщо підприємство стверджує, що є частиною такої системи, хоча це не відповідає дійсності, воно цілеспрямовано вводить в оману щодо своєї добропорядності та надійності.

Для споживачів така інформація часто виглядає як знак якості. Вони виходять із того, що підприємство перевірено або відповідає особливим вимогам. Підприємець користується цим очікуванням, хоча підстав для нього немає.

Типові конфігурації:

• Створення видимості членства в галузевій асоціації або системі якості
• Реклама неіснуючих добровільних зобов’язань, щоб здобути довіру

П. 2: Недопустиме використання знаків якості та позначень якості

Знаки якості та позначення якості відіграють у повсякденному житті важливу роль. Вони сигналізують, що продукт або підприємство відповідає певним об’єктивно перевіреним стандартам. Саме тому клієнти особливо чутливо реагують на такі позначення.

П. 2 забороняє використання таких знаків, якщо немає належного дозволу. Підприємство може використовувати знак якості лише тоді, коли воно справді його отримало. Без цієї підстави виникає хибне враження про якість і безпеку.

Відмінність від звичайної реклами є вирішальною: хоча підприємство може самостійно описувати свої послуги, знак якості натякає на незалежну перевірку третьою стороною. Якщо такої перевірки не було, має місце очевидний обман.

Особливо часто трапляються такі випадки:

• Використання відомих знаків без права на це, наприклад на вебсайтах або упаковці
• Імітація знаків перевірки, які схожі на справжні сертифікати

П. 3: Неправдиве твердження про схвалення кодексу поведінки

Підприємства можуть не лише стверджувати, що належать до кодексу поведінки, а й що цей кодекс певною установою офіційно схвалено. Саме тут застосовується п. 3. Заборонено заявляти, що правила підтверджені органом влади або визнаною інституцією, якщо це не відповідає дійсності.

Для споживачів таке схвалення виглядає особливо переконливо. Вони виходять із того, що незалежна установа перевірила правила та погодила їх. Це автоматично підвищує довіру до підприємства. Якщо такого підтвердження немає, йдеться про цілеспрямований обман.

Типовими випадками є:

• Неправдиве зазначення державної або офіційної підтримки кодексу
• Перебільшення значення приватних правил, щоб створити враження більшої надійності

П. 4: Неправдиве твердження про державне або приватне схвалення

Багато продуктів або послуг потребують певних дозволів, допусків або концесій. Якщо підприємство стверджує, що має такий дозвіл, хоча його немає або він не відповідає вимогам, це є оманливою комерційною практикою.

Такі заяви особливо впливають, адже створюють відчуття правової визначеності. Клієнти виходять із того, що пропозицію перевірено і вона відповідає законодавчим вимогам. Особливо у чутливих сферах, як-от здоров’я, техніка чи консультування, це має велике значення.

Обман може відбуватися по-різному:

• Твердження про неіснуючий дозвіл, наприклад через формулювання на кшталт «перевірено органом влади»
• Замовчування умов або обмежень, хоча вони є вирішальними для користування

Порушення має місце і тоді, коли дозвіл формально існує, але важливих умов не дотримано.

П. 5: Приманювальні пропозиції без достатньої наявності товару

Приманювальні пропозиції широко поширені в повсякденному житті. Підприємство рекламує продукт за особливо привабливою ціною, щоб привабити клієнтів. Проблема виникає тоді, коли від самого початку зрозуміло, що продукт не доступний у достатній кількості.

Закон вимагає, щоб підприємець реалістично оцінював, чи зможе він справді поставити рекламований товар. Інакше виникає хибне враження про наявність, яке цілеспрямовано приводить клієнтів у магазин або на вебсайт.

Важливими аспектами є:

• Недостатні запаси попри інтенсивну рекламу
• Відсутність чітких вказівок на обмежену кількість, хоча це є вирішальним

П. 6: Методи «bait and switch» для перенаправлення на інші товари

За цією схемою підприємство цілеспрямовано приваблює клієнтів особливо привабливою пропозицією, але насправді не має наміру продавати цей продукт. Натомість воно переводить клієнта на інший, зазвичай дорожчий продукт.

Спочатку це виглядає як звичайна пропозиція продажу. Лише під час контакту стає очевидно, що рекламований продукт недоступний або подається в негативному світлі, щоб цілеспрямовано перенаправити інтерес. Саме цю стратегію закон прямо забороняє.

Типові варіанти:

• Відмова прийняти замовлення або здійснити поставку рекламованого продукту
• Цілеспрямована рекомендація товару-замінника, хоча в центрі уваги була початкова пропозиція

Вирішальним є намір: підприємство використовує початкову пропозицію лише як приманку, щоб стимулювати продаж іншого продукту.

П. 7: Створення видимості про дуже обмежену в часі доступність

Багато рішень про купівлю ухвалюються під тиском часу. Підприємства цілеспрямовано використовують це, стверджуючи, що пропозиція доступна лише дуже короткий час, хоча це не так. П. 7 забороняє саме таку штучно створену терміновість.

У споживачів виникає враження, що потрібно діяти негайно, аби не втратити пропозицію. Через це часто бракує часу порівняти ціни або спокійно обдумати рішення. Саме така ситуація тиску вважається недобросовісною.

Типовими прикладами є:

• Неправдиві вказівки на кшталт «лише сьогодні» або «залишилося лише кілька штук»
• Неодноразове продовження нібито одноразових акцій

Вирішальним є те, чи відповідає заява реальності. Якщо дефіцит лише удають, має місце очевидне введення в оману.

П. 8: Оманливе мовне оформлення післядоговірних послуг

Навіть мова може використовуватися для обману. П. 8 захищає споживачів від ситуацій, коли підприємство після укладення договору надає послуги іншою мовою, не повідомивши про це заздалегідь чітко.

До укладення договору підприємство часто свідомо спілкується мовою, яку клієнт повністю розуміє. Це формує довіру, і клієнт ухвалює рішення на цій основі. Якщо ж згодом послуга надається іншою мовою, це може призвести до суттєвих недоліків.

Важливі ситуації:

• Сервісні послуги або підтримка доступні лише іншою мовою
• Відсутність чіткого повідомлення до укладення договору про таке обмеження

Для споживачів це означає: за певних обставин вони можуть не мати змоги належним чином реалізувати свої права або отримати послуги, оскільки комунікація ускладнюється. Саме тому закон вимагає тут повної прозорості.

П. 9: Введення в оману щодо законної можливості продажу продукту

Не кожен продукт можна безперешкодно продавати. Деякі товари потребують допуску, маркування або дозволу органу влади. Якщо підприємство створює враження, що продукт законно доступний, хоча цих умов немає, це є очевидним введенням в оману.

Для споживачів це особливо важливо, адже вони виходять із того, що запропоновані продукти відповідають законодавчим вимогам. Якщо такої підстави немає, це може призвести не лише до невдалих покупок, а й до правових або безпекових ризиків.

Типовими випадками є:

• Продаж недопущених продуктів, наприклад без необхідних знаків перевірки
• Замовчування відсутніх дозволів, хоча вони потрібні для збуту

Вирішальним є загальне враження: навіть саме лише пропонування може створювати враження, що продаж дозволений законом.

П. 10: Реклама очевидних речей, які вже передбачені законом

Підприємства можуть рекламувати переваги. Проблема виникає тоді, коли вони подають очевидні речі як особливу послугу, хоча це вже є обов’язком за законом.

Багато споживачів не одразу розуміють, чи є перевага справді додатковою, чи вона й так існує. Саме цим користується така реклама. Вона створює враження кращої пропозиції, хоча насправді лише дотримується законодавчого мінімуму.

Типовими прикладами є:

• Виділення гарантійних прав як особливого сервісу
• Подання законодавчих обов’язків як добровільної додаткової послуги

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

П. 11: Прихована реклама як редакційний контент

Реклама має бути впізнаваною як реклама. П. 11 забороняє подавати стимулювання продажів як нібито нейтральний редакційний контент без відповідного розкриття.

Інакше у споживачів виникає враження, що це об’єктивна інформація або незалежна рекомендація. Насправді ж за цим стоїть оплачена рекламна кампанія. Такий обман особливо сильно впливає на рішення, адже використовує довіру до медіа та контенту.

Типові конфігурації:

• Оплачені статті або дописи без чіткого маркування як реклама
• Product placement або рекомендації, які не можна розпізнати як такі

Важливою є прозорість: щойно допис слугує стимулюванню продажів і за це надається винагорода, для читача це має бути чітко та однозначно видно.

П. 11a: Маніпульовані рейтинги через платні розміщення

В онлайн-торгівлі результати пошуку та рейтинги відіграють ключову роль. Багато споживачів покладаються на те, що показані продукти відсортовано за релевантністю або якістю. П. 11a застосовується тоді, коли підприємства впливають на цю послідовність через платні розміщення, не розкриваючи цього.

Проблема полягає у відсутності відповідної позначки. Користувачі часто не розуміють, що продукт опинився вище лише тому, що за це заплатили. Через це виникає хибне враження популярності або якості.

Типовими випадками є:

• Платні виділення без маркування, наприклад в онлайн-магазинах або на сайтах порівняння
• Прихований вплив на рейтинги, який користувач не може розпізнати

Тут вирішальною є прозорість. Споживачі мають чітко бачити, чи рейтинг сформовано об’єктивно, чи за оплату.

П. 12: Реклама, що залякує, для впливу на рішення про купівлю

Страх — потужний засіб впливу на рішення про купівлю. П. 12 забороняє рекламувати необґрунтовані загрози для безпеки, здоров’я або сім’ї, щоб збільшити збут.

Підприємства можуть вказувати на реальні ризики. Однак недопустимо перебільшувати або вигадувати небезпеки, щоб створити тиск. Споживачі мають діяти не зі страху, а ухвалювати рішення на підставі об’єктивної інформації.

Типовими прикладами є:

• Перебільшене зображення небезпек, які нібито загрожують без продукту
• Драматичні сценарії, що не відповідають реальності

Вирішальним є те, чи справді існує заявлена небезпека і чи її можна обґрунтувати фактами.

П. 13: Обман щодо походження продукту

Походження продукту часто впливає на рішення про купівлю. Багато споживачів пов’язують певні країни або виробників із якістю, традицією або особливими властивостями. П. 13 захищає від того, щоб підприємства цілеспрямовано використовували ці очікування.

Обман має місце тоді, коли продукт рекламують так, що виникає враження, ніби він походить від певного виробника або з певного регіону, хоча це не так. Часто це робиться через дизайн, назву або упаковку.

Типові конфігурації:

• Імітація відомих продуктів або брендових стилів
• Оманливі вказівки щодо походження або виробництва

Важливим є загальне враження. Вирішальним є те, чи пересічний споживач вважає, що продукт має певне походження, якого насправді немає.

П. 14: Фінансові піраміди для стимулювання продажів

Фінансові піраміди на перший погляд виглядають як прибуткова бізнес-можливість. Учасники мають заробляти, залучаючи до системи інших осіб. Однак саме ця структура робить модель недопустимою.

Економічний успіх залежить не від продажу продукту, а переважно від того, що постійно приєднуються нові учасники. Унаслідок цього виграють насамперед перші учасники, тоді як пізніші часто зазнають збитків.

Для споживачів ризик часто важко розпізнати, адже систему подають як серйозну бізнес-модель. Насправді ж їй бракує сталої основи.

Типовими ознаками є:

• Доходи виникають переважно за рахунок залучення нових учасників
• Продукти або послуги відіграють лише другорядну роль

Такі системи неминуче руйнуються, щойно перестають з’являтися нові учасники. Саме тому закон повністю забороняє таку форму стимулювання продажів.

Правові наслідки оманливої комерційної практики

Той, хто застосовує оманливу комерційну практику, ризикує не лише репутаційними втратами. UWG передбачає конкретні правові наслідки. Особливо суворо діє чорний список: практики, перелічені там, відповідно до § 2 Abs. 2 UWG у будь-якому разі вважаються оманливими. Тому підприємство не може виправдовуватися тим, що реклама «малася на увазі не так».

Найважливішим правовим наслідком є вимога про припинення за § 14 UWG. Постраждалі конкуренти та певні установи можуть вимагати припинення недобросовісної реклами або методу продажу. У разі оманливих комерційних практик за § 2 UWG вимогу про припинення, зокрема, може заявляти також Verein für Konsumenteninformation.

Крім того, може розглядатися і відшкодування збитків. Підприємці, які зазнали шкоди внаслідок порушення UWG, можуть відповідно до § 16 UWG вимагати відшкодування збитків і, за певних умов, також втрачений прибуток. Для споживачів можливе відшкодування позитивної шкоди, якщо через недобросовісну комерційну практику їх спонукали до рішення, якого вони інакше не ухвалили б.

Отже, типовими правовими наслідками є:

• Припинення: оманливу рекламу або комерційну практику потрібно припинити.
• Усунення: оманливий контент, відомості або рекламні матеріали потрібно видалити або виправити.
• Відшкодування збитків: той, хто зазнає шкоди через порушення, може перевірити можливість заявлення вимог про відшкодування.

На практиці це означає: чим чіткіше задокументовано порушення, тим легше домогтися задоволення вимог. Особливо важливі скриншоти, рекламні тексти, цінові дані, спроби замовлення, електронні листи та часові позначки. Особливо в онлайн-пропозиціях контент може швидко змінюватися або видалятися.

Ваші переваги з адвокатською підтримкою

Оманливі комерційні практики на перший погляд часто здаються нешкідливими: знак якості, знижка, позначка «лише сьогодні» або особливо позитивний відгук клієнта. Однак з правової точки зору за цим може стояти очевидне порушення UWG. Адвокат перевірить, чи реклама ще є допустимою, чи вже підпадає під чорний список. Саме ці випадки є делікатними, адже закон класифікує їх як недобросовісні без додаткового зважування.

Адвокатська підтримка допоможе Вам завчасно виявити ризики, правильно оцінити вимоги та юридично безпечно визначити наступні кроки.

• Надійна правова оцінка: Ви дізнаєтеся, чи порушує конкретна реклама, відгук, цінова інформація або метод продажу UWG.
• Чітка стратегія проти порушень конкурентного права: Ви зможете цілеспрямовано перевірити та реалізувати вимоги про припинення, усунення або відшкодування збитків.
• Захист від власних помилок: підприємства уникають дорогих попереджень, проваджень і репутаційних втрат завдяки юридично безпечній рекламі.

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

Часті запитання – FAQ

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація