Виправдовуючий стан крайньої необхідності

Виправдовуючий стан крайньої необхідності згідно з § 10 КК є підставою для виключення вини. Він має місце, коли хтось у надзвичайній ситуації примусу вчиняє кримінальне правопорушення, щоб відвернути безпосередню загрозу значної шкоди для себе чи інших. Хоча діяння залишається протиправним, особиста вина відсутня, оскільки від розсудливої людини в такій ситуації не можна очікувати правомірної поведінки. Вирішальним є те, що небезпека не була спричинена самостійно, і заподіяна шкода не є непропорційно тяжчою, ніж відвернена небезпека.

Виправдовуючий стан крайньої необхідності означає: протиправне діяння залишається безкарним, якщо воно було вчинене для відвернення безпосередньої та серйозної небезпеки, і правомірна поведінка була неможливою.

Виправдовуючий стан крайньої необхідності згідно з § 10 КК: передумови, відмінності від інших станів необхідності та наслідки в кримінальному праві Австрії.

Принцип виправдовуючого стану крайньої необхідності

Виправдовуючий стан крайньої необхідності стосується випадків, коли людина вчиняє протиправне діяння, щоб відвернути безпосередню загрозу.
Важливо: Діяння залишається протиправним, але виконавець не карається, оскільки йому не можна закинути винну поведінку.

Передумови виправдовуючого стану крайньої необхідності

Щоб застосувати § 10 КК, мають бути виконані певні умови:

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

Відмінність від інших станів необхідності

Виправдовуючий стан необхідності

При виправдовуючому стані необхідності небезпека відвертається шляхом пожертвування менш важливим правовим благом. Тоді діяння не є протиправним.

Виправдовуючий стан крайньої необхідності

При виправдовуючому стані крайньої необхідності можуть зважуватися навіть рівноцінні правові блага, наприклад, життя проти життя. Діяння залишається протиправним, але виконавець виправданий і тому не винний.

Необхідна оборона

Необхідна оборона має місце лише тоді, коли протиправний напад виходить від людини. При виправдовуючому стані крайньої необхідності йдеться не про напади, а про надзвичайні ситуації.

Практичне значення

Виправдовуючий стан крайньої необхідності відіграє роль насамперед в екстремальних ситуаціях.

Приклади:

Обмеження

Обмеження існують там, де хтось свідомо наражає себе на небезпеку, наприклад, через легковажну поведінку. У таких випадках не можна посилатися на виправдовуючий стан крайньої необхідності. Крім того, § 10 КК застосовується виключно до умисних діянь, а не до необережних дій. Нарешті, виправдання також не розглядається, якщо для конкретної ситуації вже передбачено спеціальне положення в Кримінальному кодексі.

Наслідки на практиці

На практиці виправдовуючий стан крайньої необхідності означає, що діяння, незважаючи ні на що, залишається протиправним. Тому інші особи можуть захищатися від нього необхідною обороною. Сам виконавець, однак, не карається, оскільки йому не можна закинути винну поведінку. Інакше справа стоїть, якщо хтось лише помилково вважає, що діяв у такій надзвичайній ситуації: якщо ця помилка була спричинена необережністю, і злочин також карається в необережній формі, все ж може дійти до засудження за необережність.

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

Ваші переваги з адвокатською підтримкою

Кримінальне провадження є значним тягарем для причетних осіб. Вже на початку загрожують серйозні наслідки – від примусових заходів, таких як обшук або арешт, до записів у кримінальному реєстрі та позбавлення волі або штрафів. Помилки на першому етапі, такі як необдумані заяви або відсутність збереження доказів, часто неможливо виправити пізніше. Також економічні ризики, такі як вимоги про відшкодування збитків або витрати на провадження, можуть мати значний вплив.

Спеціалізований кримінальний захист забезпечує дотримання Ваших прав з самого початку. Він надає впевненість у спілкуванні з поліцією та прокуратурою, захищає від самообвинувачення та створює основу для чіткої стратегії захисту.

Наша юридична фірма:

Rechtsanwalt Peter Harlander Peter Harlander
Harlander & Partner Rechtsanwälte
„Machen Sie keine inhaltlichen Aussagen ohne vorherige Rücksprache mit Ihrer Verteidigung. Sie haben jederzeit das Recht zu schweigen und eine Anwältin oder einen Anwalt beizuziehen. Dieses Recht gilt bereits bei der ersten polizeilichen Kontaktaufnahme. Erst nach Akteneinsicht lässt sich klären, ob und welche Einlassung sinnvoll ist.“
Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація

Часті запитання – FAQ

Оберіть бажану дату:Безкоштовна первинна консультація